Допоміжна інформація з вибору засобів респіраторного захисту
Респіраторний захист
Засоби респіраторного захисту призначені для захисту від шкідливих речовин, присутніх у повітрі. Небезпечні речовини можуть бути у формі твердих або рідких аерозольних часток, газів або випарів.
Щоб забезпечити адекватний респіраторний захист, необхідно, по-перше, мати інформацію про склад та концентрацію небезпечних речовин, що забруднюють повітря. По-друге, необхідно чітко розуміти призначення та обмеження в експлуатації засобу респіраторного захисту. При цьому потрібно також врахувати такі фактори, як стан здоров’я користувача, умови проведення робіт (рівень фізичного навантаження, час знаходження в брудній зоні, необхідність свободи пересувань, температура та вологість повітря тощо), індивідуальні особливості обличчя користувача, можливість обслуговування засобів захисту та деякі інші.
Гранично Допустима Концентрація (ГДК) – це величина, що визначає максимально можливу концентрацію в повітрі небезпечних речовин, при якій незахищена людина може знаходитись впродовж 8 годин без суттєвої шкоди для здоров’я. Величина ГДК визначається встановленими в країні санітарно-гігієнічними нормами.
Протиаерозольні респіратори, що не обслуговуються:
• Виготовлені повністю або частково з фільтруючого матеріалу.
• Можуть мати чи не мати клапан видиху.
• Вимоги до таких респіраторів викладені в стандарті ДСТУ EN 149: 2003.
• Можуть мати маркування FFP1 (використовується при робочий концентрації шкідливих речовин у повітрі не більше 4ГДК), FFP2 (використовується при робочий концентрації шкідливих речовин у повітрі не більше 10ГДК) чи FFP3 (використовується при робочий концентрації шкідливих речовин у повітрі не більше 20ГДК).
Маски та півмаски зі змінними фільтруючими елементами:
• Маски закривають лоба, ніс, рот та підборіддя користувача. Вимоги до повних масок викладені в стандарті ДСТУ EN 136: 2003.
• Півмаски закривають ніс, рот та підборіддя користувача. Вимоги до півмасок викладені в стандарті ДСТУ EN 140: 2004.
• Маски та півмаски повинні гарно прилягати до обличчя користувача. Обличчя чоловіків повинно бути гарно виголеним.
• Вимоги до протиаерозольних фільтрів, що можуть використовуватись з масками та півмасками, викладені в стандарті ДСТУ EN 143: 2002. Вимоги до протигазових та комбінованих фільтрів викладені в стандарті ДСТУ EN 141: 2001. Протиаерозольні фільтри можуть мати маркування Р1, Р2 або Р3 в залежності від ефективності фільтрації.
• Протигазові фільтри позначаються літерою з відповідним кольоровим кодом та цифрою, яка вказує на клас фільтру (1, 2, 3) в залежності від ємності фільтра. Протигазові фільтри позначаються наступними літерами:
А - фільтри для захисту від органічних парів з точкою кипіння більше 65`C;
В - фільтри для захисту від неорганічних газів / парів;
Е - фільтри для захисту від кислих газів;
К - фільтри для захисту від аміаку та його органічних похідних;
АХ - фільтри для захисту від органічних парів з точкою кипіння менше 65`C;
Hg - фільтри для захисту від парів ртуті.
Види засобів респіраторного захисту та деякі обмеження у використанні
Наш асортимент засобів респіраторного захисту представлений в розділі «Засоби захисту органів дихання»